«Пасивний будинок» – інноваційна технологія в енергоефективному будівництві
«Пасивний будинок» – інноваційна технологія в енергоефективному будівництві.
Альтернативні джерела енергії разом з новою технологією «пасивного будинку» дають величезні можливості усфері енергозбереження. Концепція «пасивного будинку» представляє собою комплексний підхід до економічного, екологічно чистого та енергозберігаючого будівництва об’єктів різного призначення (від приватних котеджів до громадських будівель).
Класифікація будівель у Європі була розроблена класифікація будівель на основі рівня їхнього енергоспоживання:
«Стара будівля» (побудована до 1970-х років) передбачає споживання біля 300 кВт·год/м2 рік енергії для опалення будинку.
«Нова будівля» (будівництво здійснювалось в період 1970-2000-х років): споживання енергії складає не більше 150 кВт·год/м2 рік.
«Будівля низького споживання енергії» (з 2002 року в Європі не дозволено будівництво будівель більш низького стандарту): не більше 60 кВт·год/м?рік.
«Пасивний будинок»: не більше 15 кВт·год/2 рік.
«Будівля нульової енергії» архітектурно має той же стандарт, що і пасивний будинок, однак інженерно обладнана таким чином, щоб споживати виключно тільки ту енергію, яку сама і виробляє: таким чином, енергоспоживання складає 0 кВт·год/м2 рік.
«Будівля плюс енергії» – це будівля такого типу, яка за допомогою енергозберігаючого обладнання (сонячних батарей, колекторів, теплових помп, рекуператорів, ґрунтових теплообмінників тощо) виробляла б більше енергії, ніж сама б споживала.
Отже, пасивний або ж енергоефективний будинок, екобудинок (нім. Passivhaus, англ. passive house) – це споруда, яка характеризується відсутністю необхідності в опаленні або низьким енергоспоживанням – в середньому біля 10% від питомої енергії на одиницю об’єму, що споживається більшістю сучасних будівель. При цьому стандарти пасивного будинку не універсальні: у багатьох країнах є власні вимоги до стандарту пасивного будинку. Під «пасивним будинком» розуміють такий будинок, у якому тепло генерується «пасивно», тобто шляхом використання лише наявних внутрішніх джерел тепла, сонячної енергії, що потрапляє через вікна, і шляхом підігрівання свіжого повітря, що потрапляє через припливний пристрій вентиляції.